ПРО САМОЗАХИСТ І ПРІОРИТЕТИ.

Я вважаю, що особистий захист починається з самого себе, зі свого мислення та сприйняття реальності.

Найбільш поширені думки жертви:

«Це ніколи не станеться зі мною»

«Я живу в безпечному районі»

«Це трапляється тільки з людьми, які шукають цього або наражають себе на небезпеку»

«Це відбувається тільки у великих містах, я живу в передмісті»

«Чинити опір марно, все одно він сильніший, куля швидше, ніж жахливий»

Найбільша сила злочинця — це апатія його жертви.

Заперечення — наступний крок.

Потрапивши одного разу в ситуацію з насильством, апатична людина не зможе повірити, що це відбувається з нею, та вважатиме за краще відключитися, ніж діяти. Це рішення робить її ідеальною жертвою, яку врешті буде пограбовано, побито, згвалтовано або вбито.

Останні слова / думки жертви перед тим, як її тіло буде знайдено:

«Я не можу повірити, що це відбувається зі мною»

«Якщо я вдаватиму, що його там немає, він піде»

«Чому я?»

Заперечення виходить з апатії і викликає страх і адреналін, які ви відчуваєте в момент конфронтації, яка «не повинна була статися з вами».

«Сміливість - це не відсутність страху, а бажання вийти за його межі».

Як тільки ви прийняли той факт, що насильство існує і може трапитися з вами, ви буде набагато краще готові впоратися з неминучим страхом.

І це перший крок у самозахисті ...

Наступний крок - навчитися навичкам протидії насильству.

Для новачків у мене існує правило першого заняття — на їхнє питання «Можна прийти подивитися?» я відповідаю, що можна прийти взяти участь у тренуванні, а глядачів у мене немає. За роки практики й спостережень я бачу, що це правило слугує гарним способом «відсіву» — показує настрій новачка і дає відповідь на питання «хто я і ким хочу бути».

Прихована відповідь «Я залишуся їжею, якщо на мене нападуть» з їхніх вуст звучить так:

це важко, я зараз не готовий, прийду через тиждень, місяць ... ніколи тощо.

Не можна навчити того, хто не готовий докласти зусиль!

Не можна навчитися грати на скрипці, не граючи ... без практики. Так само і з самозахистом... Звичайно, найкраща бійка та, яка не відбулася — краще уникати конфліктів. Але є безліч ситуацій, коли бійки не уникнути ... і ким ви будете в цьому випадку ?!

СЕКРЕТНІ ТЕХНІКИ І РІЗНИЦЯ МІЖ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Правда в тому, що немає ніяких секретних або якихось оригінальних тощо технік. Всі техніки можна поділити на дві групи:

1. перша група: КРАСИВІ – дії, які можливо застосувати лише в «тепличних» умовах, коли ви знаєте наперед, що буде робити ваш напарник, коли ваш напарник дозволяє вам робити те, що ви запланували. Ви тренуєте ілюзію – здаєтеся собі спроможним захистити себе.

2. друга група: РЕАЛЬНІ – техніки, які можливо застосувати в реальних ситуаціях. Техніки, які застосовуються взаємопов'язано з тактикою дій проти супротивника, який чинить опір. Техніки, які враховують принципи реального самозахисту.

Техніки самозахисту за своєю природою мають бути максимально простими.

Простота – це властивість, якість або умова бути простою та елементарною, без надмірностей і ускладнень. Спрощення не послаблює техніку самозахисту й не зменшує її ефективність. Навпаки, спрощення підвищує ефективність.

Техніка самозахисту має бути настільки простою, щоб її легко було згадати й застосувати навіть у ситуації серйозної загрози. Я про те, що якщо система складається зі сотень окремих прийомів, то скільки з них людина зможе методично відпрацьовувати й наскільки доступними вони будуть, особливо в умовах фізичного та психологічного насильства? Головна відмінність майстерності – не в кількості технік, а в розумінні принципів і рівні виконання.

Ефективність перестала бути синонімом складності. Груба простота й психологічна готовність до боротьби – це ті якості, які необхідні для ефективного самозахисту.

Базову техніку самозахисту можна показати за декілька днів, навчити її основам – за місяці. Головне – це принципи, тактика дій і дуже скромний технічний арсенал, іноді адаптований під особливості учня. Учень за декілька місяців занять отримує всю систему, далі залишається лише правильно відпрацьовувати навички.

Якщо вам пропонують лише технічні прийоми (без принципів і тактики) і кажуть, що спочатку покажуть «це», а через рік ось «це» – треба замислитися, що ви вивчаєте. Прийомів-казок багато – вмійте фільтрувати техніку від ілюзії на основі принципів реального самозахисту й закономірностей конфліктів.

У цьому і полягає різниця між організаціями і між арсеналом технік… ані назва організації, ані відношення організації до засновників, ані ступінь, дан чи національність інструктора не дадуть вам відповідь, до якої групи вони відносяться.

Крав мага дуже популярна, але вже давно не однакова в усіх організаціях. У світі багато організацій крав мага (самозахисту) і кожна має свої правила (норми) і з техніки, і з присвоєння ступенів. Немає кращої школи – є різниця в майстерності. Саме від знань, досвіду інструктора й уміння передати це учневі залежить якість тренування.

Тож якщо ви бажаєте дійсно вміти захищати себе – обирайте тренера. Відвідуйте тренування, ставте собі запитання «чи можливо це застосувати в реальній ситуації під стресом?». Техніка самозахисту має оцінюватися за єдиним критерієм – працює під стресом чи ні. Другого критерію оцінки в справжньому самозахисті бути не може. Якщо інструктор вчить «казкам» – шукайте іншого інструктора й не витрачайте час на вивчення нереальних технік, які під час застосування перетворять вас на безпорадну жертву.

Розплата за ілюзії в тренуваннях завжди одна – реальність до якої ви не готові!

Вибір завжди за вами.

Пріоритет Асоціація Крав Мага проводити логічне, сучасне, відповідне реальності навчання без ілюзій. Щоб учні реально вміли, а не уявляли себе вмілими.